Мої учні – немов квітучий сад, де кожна рослина має свій аромат, свою красу.
Як приємно в гомінкому потоці учнів, що поспішають до школи, побачити своїх рідних 5-ти класників, 9-ти класників: скуйовджених та охайних, бешкетливих і сором’язливих, старанних і не дуже, веселих, допитливих і надзвичайно талановитих. Вже не тримаються за руку батьків, як у першому класі. Ідуть впевнено, знають, що на них чекають.
А цього ранку на шкільному подвір’ї зустрічають нову малечу, яка сміливо прийшла здобувати знання.
Я вірю в те, що моїх дітей чекає світле майбутнє: без зброї, без руїн, без ворожості. Що сьогоднішні першокласники – це нове підґрунтя світлого майбутнього нашої процвітаючої держави, покоління прийдешньої слави України.
Що в їхніх мудрих голівках будуть створюватися тільки успішні проекти, які принесуть людям щастя. А серця завжди будуть сповнені любові. Хай допоможе їм у цьому Бог.
|